Сайт Відділу документів іноземними мовами є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
22.05.2017 06:05

Що ви знаєте про президентів США
21 травня товариство англійського розмовного клубу, який працює на базі центру «Вікно в Америку»,...

15.05.2017 10:57

День матері
В Україні День матері відзначається щорічно другої неділі травня. День матері – свято міжнародне....

08.05.2017 09:24

Картини французьких імпресіоністів на бібліотечному аукціоні
Майстерність французьких художників-імпресіоністів не залишає байдужими поціновувачів живопису, не кажучи...


Гість | Увійти
Версія для друку
Вікно в Америку > Повнотекстові ресурси > Медицина: історія та люди

Медичні системи та школи


    Лікарі найдавніших цивілізацій Єгипту та Месопотамії першими записали конкретні інструкції з лікування різних видів захворювань і травм. Причини хвороб були великою таємницею, ці ранні медичні системи мали за основу релігію та магію. Поряд з молитвами і співами, лікарі записували хірургічні методи лікування травм, фурункулів і раку шкіри. Проте, деякі давні хірурги вміли проникати дуже глибоко в тіло. Тим не менше, однією з найдавніших хірургічних операцій була трепанація з видаленням шматочків черепа. Це доводять антропологічні знахідки з усього світу.
      Вчені вважають, що доісторичні люди використовували трепанацію аби випустити дух з тіла, який вони вважали, викликав головний біль, психічні розлади, або епілепсію.
Лікарі Давньої Греції були першими, хто шукав  природню причину виникнення хвороби швидше за надприродню.
Найвідомішим з давньогрецьких лікарів є Гіппократ, якому приписують  багато текстів з медичної практики. З його ім'ям пов'язане поняття про високі моральні та етичні стандарти поведінки лікаря. Гіппократ вважав, що хвороба виникає в результаті дисбалансу речовин, які він називав гуморами, або елементами. На його думку, для лікаря набагато важливішим є запобігти хворобі, зберігаючи елементи збалансованими. Одним із способів було кровопускання, тобто відкриття вени на руці пацієнта, і вивільнення крові та очищення потужними  дозами проносних засобів або препаратів, що викликають блювоту. Хоча система Гіппократа була найвпливовішою у грецькій медицині, все ж виникали альтернативні системи. Одна з них твердила, що хвороба виникає в результаті невпорядкованості атомів у тілі людини, і лікується фізичними вправами, масажем і ваннами. Інша стверджувала, що неправильне дихання спричиняє хвороби. Ще одна медична школа, що називала себе «еклектичною», пропонувала використання найкращих методів Гіппократа та всіх інших шкіл, що існували у той час.
Аж ось у медичному світі з’являється Гален, який народився у Греції, та став славетним у Римі. Він жив між 129 і 199 роками нашої ери, але вплив його вчення на розвиток медичної науки сягнув 1800-х років.

  Він мислив блискуче, хоча тепер ми знаємо, що багато в чому помилявся. Він вийшов з еклектичної традиції, але розробив власну систему, базуючись на Гіппократовому вченні. Він дав пояснення тих процесів, які у своєму складному, але дуже раціональному поєднанні протікають всередині людського тіла. Він вважав, що чотири субстанції, поєднані з диханням, навколишнім середовищем, дієтою та травленням, циркулюють по кровоносній системі. Він був переконаний, що краще запобігти хворобі, ніж намагатися вилікувати її. Коли лікування було необхідне, він використовував кровопускання, очищення, і засоби, які посилюють сечовиділення.
  У період раннього середньовіччя медицина майже не розвивалася в Європі, але арабські лікарі з дев'ятого по одинадцяте століття досягли великих успіхів у лікуванні кору, менінгіту, правцю, і віспи.
   Арабський лікар Авіценна, написав «Канон лікарської науки», медичну енциклопедію, де були зібрані всі тогочасні  знання з цієї галузі.
   Разом з рицарями-хрестоносцями, що вертались зі Святої Землі, цей твір Авіценни потрапив до Європи, давши поштовх медичному розвиткові на наступні 600 років.
   Перший виклик гуморальній теорії надійшов від швейцарського алхіміка та лікаря Парацельса, який жив приблизно з 1493 до 1541 року. Він вважав, що кожна хвороба має конкретну причину, яка існує зовні. Він також був першим, хто спробував лікування  хімічними речовинами, такими як миш'як, залізо, ртуть та сірка.
   Того ж часу фламандський лікар Андреас Везалій (1514-1564) розпочав практикувати розтин трупів, що було заборонено церквою. Це було важливим внеском у знання з анатомії людини. Підсумовуючи свій досвід, він написав книгу «Про будову тіла». Наукова медицина розквітла за Ренесансу.

  У 1628 році англійський лікар Вільям Гарвей опублікував книгу, в якій йшлося про його відкриття циркуляції крові і діяльності серця за принципом насоса. З 1700-х  до 1800-х років були винайдені інструменти для вимірювання температури тіла, спостерігання мікроскопічних організмів і вислухування серцебиття.
  Чергова медична система, алопатія, пропонувала «героїчне» лікування для відновлення балансу поміж субстанціями в організмі. Ці методи були дійсно жахливими і, без сумніву, стали причиною смерті багатьох людей. Фактично, кровопускання, якими лікували Джорджа Вашингтона, могли призвести до його смерті, коли в нього, можливо, був гострий тонзиліт.
  Звичайний набір лікарських інструментів складався з леза для відкриття вен, п'явок, блювотних засобів, клізми і проносних засобів, пристроїв, що спричиняють пухирі на шкірі, пов’язок для різних частин тіла та міцних препаратів на основі опіуму для полегшення болю та зняття нервового напруження.

У відповідь на ці страшні методи лікування виникали альтернативні системи. Німецький лікар Самуїл Ханеман заснував гомеопатію в кінці 1700-х років, яка стала однією з  найбільш популярних систем лікування.
  Ця система базувалася на принципі «подібне лікує подібне», це значило використання в якості ліків тих самих речовин, які і спричиняють хворобу.
  Гомеопатичне лікування сверблячки, наприклад, лікувалося рослиною, що викликала сверблячку. Гомеопатичні препарати часто містять отрути, але вони настільки сильно розріджуються, що отрути майже не залишається. Ханеман вважав, що чим більше препарат розріджений, тим він міцніший.
  Гідропатія (лікування водою), остеопатія (цілісне лікування), хіропрактика (регулювання кісток і м'язів) пропонували свої методи. Еклектична система, здавалося б, була кращою серед усіх конкуруючих систем. Послідовники кожної медичної системи заснували свої власні медичні школи. Відкрилися перші школи для жінок.
   У середині 1800-х років революційні відкриття змінили традиційну медицину. Анестезія дозволила лікарям проводити все більш складні операції.
Знання про те, що мікроби є причиною багатьох смертельних захворювань, дало початок стерилізації хірургічних інструментів, що набагато знизило смертність від інфекцій. Було встановлено, що конкретні мікроби викликають конкретні хвороби.

  До 1940-х років були створені антибіотики та інші засоби для лікування бактеріальних інфекцій. Застосування вакцин позбавило людство загрози найстрашніших інфекційних хвороб. В галузях лікування серцевих захворювань, захворювань головного мозку, трансплантації органів лікарі почали творити справжні дива. З початком 1990-х років починається генетична революція у медицині.
  Були визначені гени, які відповідають за спадкові хвороби, це дало можливість ефективного лікування генетичних захворювань. Пошкодження генетичного матеріалу було визнано за головну причину ряду захворювань, включаючи рак. Хоча традиційна медицина досягла багатьох успіхів у лікуванні певних хвороб, пацієнти все частіше були невдоволені результатами.
  У 1990-ті роки велика кількість людей знову почала звертатися до альтернативної медицини.  Соціологічні коментарі наводили велику кількість аргументів.

   Можливо люди чекали від медицини набагато більшого, ніж вона була здатна зробити. Якщо хвороба не могла бути вилікувана традиційними методами, вони відразу ж вірили всім обіцянкам альтернативних.
    Деяким людям не подобаються інвазивні методи лікування, наприклад, артеріальне введення повітряних куль при закупорці вен. Інші критики вважали, що медична практика стала занадто спеціалізованою. Багато лікарів лікували тільки конкретну хворобу, не враховуючи загального стану людини. У результаті виник новий напрям "цілісного" лікування. Тепер більшість лікарів вважає, що необхідно брати до уваги всі аспекти життя пацієнта, аби досягти найбільшого ефекту у лікуванні, а ще важливіше, запобігти розвиткові хвороби.

Лікарський досвід жінок античності

Флоренс Найтінгейл

Карен Даніельсен Хорні

Джеймс Баррі

Ханна Майерс Лонгшор

Інформація з книги автора Stille D.R. "Extraordinary Women of Medicine' - Children's Press, Denbury, Connecticut надана лише з освітньою метою.

09.02.2015 02:56
godas

Professional athletes and bodybuilders turn to creatine supplements when they want to get the most out of their workout. They use creatine supplements for their ability to help support building of muscle tissue and increasing energy during workouts, allowing serious bodybuilders to increase their workout and get ripped faster.they need guide from professional.http://adf.ly/10SOh

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід