Ленгстон Хьюз

Ленгстон Г'юз

Джазовий поет Гарлемського ренесансу
1902-1967

      Під час Гарлемського ренесансу 1920-х років афро-американські письменники та митці знову відкрили та прославили на весь світ скарби традицій африканської культури.
Найбільшим відкриттям того часу стала історія афро-американської музики від спірічуелз, релігійних пісень чорних рабів початку 19-го століття до госпелз, блюзу та джазу початку 20-го. Ці музичні форми вплинули майже на всі види мистецтва, що розквітнули у Гарлемі 20-х років. І все ж таки творчість Ленгстона Г'юза та ще декількох авторів завдячує насамперед музиці. Він писав романи, есе, п'єси та статті, але музика допомогла відкрити його самобутній поетичний талант.
    Ленгстон Г'юз народився у місті Джоплін (Міссурі) у 1902 році. Його дитинство пройшло у подорожах по Середньому Заходу США, бо його мати та вітчим були у постійних пошуках роботи. Звикнувши до кочового життя, він не захотів оселитися де-небудь постійно навіть після закінчення Центральної Середньої Школи у Клівленді у 1920 році. Замість цього він переїхав жити до свого батька у Мехіко. У столиці Мексики він менше відчував расову упередженість. Один з віршів, який він  там написав «The Negro Speaks of Rivers», 1921 року був надрукований у «The Crisis», головному журналі Гарлемського ренесансу. Але через рік він поїхав від батька, бо хотів вивчати машинобудування у Колумбійському Університеті Нью-Йорка. Через рік навчання він залишив Колумбійський Університет і вирушив пароплавом до Африки.
    Ця подорож завела його до Парижа, де він працював  помічником офіціанта у ресторані. Далі він знову поїхав до США. У Вашингтоні він працював у видавництві. Весь цей час він не припиняв писати вірші. Його авторитет у Гарлемі дуже зріс після опублікування віршів, створених під час подорожей. У 1925 році він виграв у поетичному конкурсі журналу «The Crisis», вразивши цим деяких відомих «білих» письменників. Ця перемога принесла йому контракт з великою видавничою компанією. У 1926 році вийшла його перша книжка «The Weary Blues». Наступного року він завершив навчання і отримав диплом в Університеті Лінкольна (Пенсільванія) та видав другу книжку «Fine Clothes to the Jew». Дві перші збірки його віршів заявили про те, що в американську поезію прийшов новий великий талант.

      Поезії Ленгстона Г'юза розповідали про неласкаву реальність життя афро-американців у ритмах джазу та блюзу. Вони нагадували популярні мелодії та пісні, що в ті часи можна було почути на вулицях Нью-Йорка та в сільських районах Півдня та Середнього Заходу. Деякі шанувальники були цим розчаровані, тому вірші Ленгстона Г'юза критикувалися як з «чорної» так і з «білої» сторони. Але поет не звертав на це великої уваги. Його вірші були доказом глибини та багатства афро-американської культури, тому його стиль був наслідуваний звідти ж.
     У 1930 році після виходу у світ його першого роману «Not Without Laughter» Г'юз покинув Гарлем і розпочав свій тур на Південь США. Тур був присвячений лекціям та читанню його творів. Через два роки він здійснив ще один тур до Радянського Союзу, супроводжуючи групу представників афро-американської  інтелігенції. Зважаючи на всі недоліки комуністичної системи, Г'юз побачив деякі позитивні риси життя у Радянському Союзі. Там не існувало расового відокремлення, яке в Америці було все іще дуже актуальним. Таке ставлення до Радянського Союзу загрожувало його кар'єрі. У 1953 році, коли уряд США перевіряв зв'язки своїх громадян з СРСР, Г'юз був змушений зректися власних найбільш радикальних принципів заради письменницької кар'єри.
     У 1934 році, коли він повернувся  з СРСР, була опублікована збірка його коротких оповідань «The Ways of White Folks». У тому ж році була створена акторська група Harlem Suitcase Players, яка грала його п'єси.  Під час Другої Світової війни його талант теж брав участь у боротьбі. Він працював у газеті The Chicago Defender, підтримуючи у своїх статтях зусилля своєї країни. Він писав під псевдонімом Jesse B. Semple, цей вигаданий персонаж став потім головним героєм однієї з найпопулярніших його книжок, «Simple Speaks His Mind».  Він також продовжував працювати з театрами та публікувати свої вірші. У 1951 році вийшов у світ його поетичний цикл Montage of a Dream Deferred.
    У 1960-х роках Ленгстон Г'юз працював у багатьох жанрах, редагував твори афро-американських письменників, піклувався про нову генерацію «чорних» авторів. Час від часу його критикували активісти руху за громадянські права за його не конфронтаційний політичний стиль, як і за відмову від комуністичних переконань  в урочистій заяві Конгресу у 1953 році. Він, однак, залишався впливовою особою афро-американської культури до своєї смерті у 1967 році.
   Ленгстон Г'юз відзначився у багатьох напрямах американської культури середини 20-го століття. Він був журналістом, редактором, автором п'єс, романів, мемуарів, він зробив вагомий та тривалий внесок в літературу своєї доби. Але його спадщина наступним поколінням починається саме з його поезії, як унікального явища афро-американської культури.