Херсонські катакомби – тема другого засідання «Муніципальної лабораторії ідей»

Друге засідання «Муніципальної лабораторії ідей», яке відбулось 27 серпня у відділі документів іноземними мовами Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гончара, викликало неабияке зацікавлення місцевої громади. На зустріч, присвячену катакомбам та підземним ходам міста, прийшли представники громадських організацій, представник церкви, журналісти та блогери, краєзнавці та просто зацікавлені. Жителі Херсона чули, що, можливо, під нашим містом є досить розгалужена система підземних ходів та галерей, однак вона не досліджена і не нанесена на жодну карту, тому саме існування катакомб є поки що легендою, документально не підтвердженою.
Відкрив засідання начальник управління комунальної власності Мкртич Самвелович Мкртчян. Він підкреслив важливість «Муніципальної лабораторій ідей», адже вона дає можливість виявити ініціативу не згори вниз (від керівництва на місця), а навпаки – громада сама піднімає проблеми та пропонує можливі шляхи та напрями їх вирішення.
До початку засідання ініціативна група різносторонньо дослідила тему, вивчила статті, рукописні документи та старі фотографії, ентузіасти вирушали до місць вже відомих виходів підземних галерей, накладали відомі ходи на план міста. Навіть була створена перша приблизна карта підземних комунікацій у центрі міста. Проведена робота дозволила знайти людей, обізнаних у темі, а також зацікавлених у подальшій розробці.
Як справжню казку слухали присутні розповідь начальника інженерно-геодезичної служби міста Херсона 1976-1984 рр., який займався проектами будівництва нових споруд у місті, а тому знає про катакомби не за чутками. Євген Анатолійович Нікулін детально проаналізував види галерей херсонських підземних ходів, історію їх створення (у якій ще багато невідомого), використання та дослідження, розповів цікаві історії з власного досвіду. Чи знали ви, наприклад, що коли будували бомбосховище під Укрводбудом, у підготовлену яму зсунувся екскаватор. У той же день його витягти не змогли, а наступного дня виявили, що він опустився ще на 4 метри, проломивши верхню частину підземної галереї, яка була знайдена таким чином.
Призначення підземних ходів було найрізноманітнішим – від складів для зберігання продуктів під місцевими ринками до засобу перевезення ув’язнених з тюрми до суду. Галереї були викопані на глибині 10-12 метрів і мають 1,2 м в ширині та до 2 м у висоті. Євген Анатолійович описав технічні можливості подальшого дослідження катакомб, адже він упевнений, що їх розробка важлива як для дослідження історії міста, так і для збереження його історичного центру, де некероване будівництво може призвести до руйнування будинків.
Існуючим легендам про систему херсонських катакомб можна вірити або ні, але їх однозначно не слід забувати при розвитку туристичного потенціалу міста, на чому наголосив один із засновників «Центру туризму та пригод ХерсON» Олексій Сергійович Білецький. Однак для цього деякі підземні галереї слід відремонтувати та зробити безпечними.
Дослідження підземних ходів – не легенда для місцевих краєзнавців. Сергій Дяченко, наприклад, дослідив і склав план-схему підземного комплексу під церквою у селі Червоний Маяк. Уже не перший рік йде розробка каменоломень під Кудикіними горами, до якої, до речі, запрошують приєднуватись усіх ентузіастів та зацікавлених.
Із результатами проведеного засідання та деякими дослідженими документами можна буде ознайомитись на сторінці «Муніципальної лабораторії ідей» у Facebook.