Відьомська ніч, або Ми усі – трохи кельти

В ніч на 1 листопада святкується містичний та відьомський Хелловін.
На думку багатьох дослідників, Хелловін має язичницькі корені та походить від кельтського Самайну, свята завершення сільськогосподарських робіт, повернення худоби з літніх пасовиськ, закінчення збирання урожаю та вшанування предків. Вважався завершенням річного циклу і початком нового. Після прийняття кельтами християнства день Самайну збігся з Днем Всіх Святих. Традиція  святкування була частково втрачена, частково трансформована, його відмічали як «надвечір'я Дня Всіх Святих».
Власне назва свята зараз є скороченням цього виразу. Уперше назва Хелловіну (Halloween) згадується у 1745 році. Хелловін вважається тим днем, коли духи всіх померлих повертаються на землю. Безпосередніми нащадками давніх кельтів є сучасні ірландці, шотландці, валійці та бретонці, тому найгучніше Хелловін відзначається у Ірландії, Великій Британії, США та Канаді. Не будучи державним святом, за популярністю Хелловін поступається лише Різдву.
Зараз під час святкування Хелловіну відбувається традиційне випрошування цукерок дітьми, відвідування костюмованих вечірок, прикрашання оселі та будівель, вирізання ліхтаря з гарбуза, цукрування яблук, розведення вогнищ, ловлення яблук з відра, розігрування, розповідання моторошних оповідок тощо. В Україні теж по-своєму святкують Хелловін. А шанувальники кельтської культури святкують навіть Самайн. Археологічні джерела, до речі, вказують на досить тривалу присутність кельтів близько біля нас, в районі Ольвії та у Південному Побужжі. Так що абсолютно обґрунтовано відчуваючи себе кельтами, 30 жовтня учасники англійського розмовного клуба, який працює на базі центру «Вікно в Америку», говорили про Хелловін, дивилися декілька невеличких фільмів про нього, обговорювали їх, відповідали на питання вікторини, лякали один одного страшними історіями і таке інше. Подобається українцям це свято.