Сайт Відділу документів іноземними мовами є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
25.09.2017 06:51

Швидке вирішення проблем
24 вересня засідання англійського розмовного клубу, який працює на базі центру «Вікно в Америку»,...

23.09.2017 10:19

До Всеукраїнського дня бібліотек
21 вересня Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара святкувала 145-річчя...

23.09.2017 05:55

Книга VS Google
Технічний прогрес невблаганно прямує вперед, і ми не можемо тут нічого зробити. Сьогодні кожний має комп’ютер,...


Гість | Увійти
Версія для друку

Теодор Драйзер

Прозаїк-натураліст, соціальний критик
1871 - 1945


Теодор Драйзер народився у містечку Терре-Хот (Індіана) у родині німецьких іммігрантів. Його батьки були бідними і не могли забезпечити майбутнє своїх дітей, а у родині їх було десятеро. Початок його життя був важким: він був самотній, бідний, «чужий», непристосований до життя у самому «серці» Америки. Подібно героям своїх майбутніх творів, він мріяв домогтися успіху, стати впливовою людиною. Для цього потрібно було залишити свій глухий закуток заради можливостей та спокус великого міста.
У віці 15 років він приїхав до Чикаго і не гребував жодною роботою аби вижити. Важко звикаючи до життя у місті, він, все ж таки насолоджувався своєю незалежністю. Після нетривалого перебування у Індіанському університеті (шкільний вчитель сплатив за навчання) він повернувся до Чикаго, твердо вирішивши самотужки досягати своєї мети. У 1892 році він знайшов роботу репортера у щоденній газеті. Ця робота припала йому до душі, він одним з перших дізнавався про найзначніші події. На протязі наступних десяти років він працював у декількох газетах середнього заходу, удосконалюючись к цьому ремеслі. Потім він переїздить до Нью-Йорку і починає працювати редактором одного з журналів. У Нью-Йорку він не мав собі рівних у написанні основних статей. Зрозумівши, що процес створення газетної статті той самий, що і процес створення художнього твору, він почав писати оповідання.

У 1899 році він взявся до свого першого роману «Сестра Керрі», написавши цю назву на аркуші паперу і вигадуючи цю історію так, аби вона відповідала назві. Результатом став один з кращих його романів, перший з видатних романів в американській літературі двадцятого століття. Роман «Сестра Керрі» (1900) розповідає про стосунки одруженого чоловіка Джорджа Герствуда та дівчини з середнього заходу Кароліни (Керрі) Мібер, яка перед тим мала роман з комівояжером з Чикаго. Разом вони переїздять до Нью-Йорку, де Герствуд зазнає декількох фінансових поразок та моральних травм у той час коли Керрі робить блискучу акторську кар'єру на Бродвеї. Перші читачі роману були шоковані тим, що Керрі не терпить жодного покарання за свої стосунки з одруженим чоловіком. Видавці Драйзера припинили друкувати роман, аби ущухло громадське обурення.
«Сестра Керрі»,однак, заявила про Драйзера як про талановитого представника натуралістичної школи, який відображав вплив соціальних явищ на життя своїх героїв, не осуджуючи їх за їх дії. Працюючи редактором журналу на протязі наступних десяти років, Драйзер продовжував писати романи. Другий роман «Дженні Герхардт» (1911) це ще одне дослідження подружньої невірності. «Трилогія бажання»: «Фінансист» (1912), «Титан» (1914), «Стоїк» (1947) це всеосяжна критика американських ділових кіл, що більш детально розглядає їх політичні погляди, перша спроба чого була зроблена у романі «Сестра Керрі».
Продовжуючи ці дослідження в романі «Геній» (1915), Драйзер показує , як безжалісно експлуатуються таланти артистів, художників та письменників.

Роман «Американська трагедія» (1925) став підсумком усіх моральних та соціальних досліджень попередніх творів. Реальна історія, що сталася у 1906 році, лягла в основу роману, який розповідає про сумну долю Клайда Гріффітса. Головний герой твору, юнак з бідної родини, який відчайдушно прагне добробуту та слави, вбиває свою кохану, яка стає перешкодою на його шляху. Апофеоз Драйзера як письменника натуралістичної школи, «Американська трагедія» засуджує Америку за одержимість прагненням грошей та престижного статусу, що примушує людину зважуватися на найтяжчі злочини. Цей роман приніс Драйзеру недосяжний раніше успіх. Дуже скоро роман був інсценізований та екранізований. Все ж таки він мало допоміг змінити негативне ставлення публіки до Драйзера за правдивість зображення американського життя. У Бостоні роман навіть був заборонений у 1926 році.
У наступні роки Драйзер підписав декілька контрактів на екранізацію деяких творів. Успіх «Американської трагедії», відтак літературну славу він використовував для своєї політичної діяльності. Добре пам'ятаючи злидні свого дитинства, Драйзер завжди співчував бідним. З роками він все більше захоплювався соціалістичними, а пізніше комуністичними ідеями. Він відвідав Радянський Союз аби зрозуміти його комуністичну систему. Повернувшись до США, він написав книгу «Драйзер дивиться на Росію» (1928). Цей твір, де з великою симпатією зображений ворог нації, та все частіші критичні висловлювання на адресу американських ділових кіл налаштували уряд США проти Драйзера. Пізніше його радикальна політична репутація затьмарила його письменницьку славу. Однак Драйзер відкрито висловлював свої політичні переконання до кінця свого життя і навіть вступив до Комуністичної партії перед смертю у 1945 році.

Теодор Драйзер не був найвидатнішим романістом свого часу. Можливо він навіть не був найкращим оповідачем. Але він був найсміливішим серед письменників своєї епохи. У той час коли інші письменники уникали важких соціальних тем (невірність, злочини, вбивство, експлуатація), Драйзер поклав їх в основу своєї творчої кар'єри. Він змусив письменників Америки точніше та правдивіше відображати суспільство та навколишню дійсність.

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід