Сайт Відділу документів іноземними мовами є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
22.05.2017 06:05

Що ви знаєте про президентів США
21 травня товариство англійського розмовного клубу, який працює на базі центру «Вікно в Америку»,...

15.05.2017 10:57

День матері
В Україні День матері відзначається щорічно другої неділі травня. День матері – свято міжнародне....

08.05.2017 09:24

Картини французьких імпресіоністів на бібліотечному аукціоні
Майстерність французьких художників-імпресіоністів не залишає байдужими поціновувачів живопису, не кажучи...


Гість | Увійти
Версія для друку

Лікарський досвід жінок античності

     У стародавні часи медицина, ймовірно, була суто жіночою справою. Багато археологів і антропологів вважають, що саме жінки були першими лікарями.  Ми можемо уявити собі плем'я людей, які жили у печерах чи у примітивних будівлях, полювали на тварин, або збирали коріння і ягоди. Саме пошук їжі займав більшість часу доісторичних людей.
Чоловіки та юнаки ходили на полювання, тому що вони фізично сильніші, жіноцтво ж переважно займалося збиранням їстівних рослин.
   Протягом багатьох століть, вивчаючи придатні до споживання рослини, жінки одночасно дізнавалися, що деякі з них мають лікувальні властивості. Виявилось, що кора певних дерев або чай з листя певних рослин можуть лікувати деякі захворювання. Фактично, багато сучасних медичних препаратів виготовлено з рослин. З кори хінного дерева виробляють хінін, препарат для лікування малярії. Наперстянка є джерелом дигіталісу,  який використовується для лікування хвороб серця.
 

Коли доісторична жінка народжувала дитину, звичайно, їй допомагали інші жінки. Коли діти хворіли, ймовірно, що їх матері або інші жінки лікували та доглядали їх.
Якщо старший чоловік пошкоджував руку або ногу, чи був поранений під час полювання, жінки племені лікували його. Таким чином, жінки були першими лікарями, хірургами та медсестрами у давні часи, їх знання примножувалися від покоління до покоління.
Перший в історії запис про медичне лікування був зроблений майже п'ять тисяч років тому у Давньому Єгипті. Єгиптяни вивчили багато захворювань, включаючи рак та туберкульоз, склали рецепти лікувальних мазей та трунків і, навіть, провадили незначні хірургічні операції. Вони записували свої медичні знання на папірусових сувоях.
 

Жінки теж практикували медицину у Стародавньому Єгипті. Більш за все вони займалися акушерством та гінекологією. Одна з найбільших медичних шкіл Єгипту знаходилася в храмі міста  Саїса, саме там жінки вивчали медицину. Оскільки причини багатьох хвороб були поза розумінням стародавніх людей, лікарі тих часів покладалися на релігію та магію, як методи лікування. Отже, багато медичних шкіл та лікарень було розташовано саме у храмах.
Західна медицина, яка діяла більше на основі здорового глузду, ніж магії, походить з Стародавньої Греції. Міфічний бог лікування Асклепій мав двох дочок. Панакея вважалася всезцілителькою, Гігіея була  богинею здоров'я. Цій знаменитій лікарській  родині присвячувалися храми, на зображеннях яких кожен з них тримав палицю, яку обвивала змія, що і дотепер є символом медицини.
 

Поступово жінок витісняли з медичної сфери у Давній Греції. У четвертому столітті до нашої ери жінкам міста Афін було заборонено займатися лікарською практикою. Як результат, багато жінок неохоче лікувалися у чоловіків-лікарів, помирали при складних пологах та від гінекологічних захворювань. Гречанка на ім'я Агнодіка була з тих жінок, які прагнули бути лікарями. Переодягнута чоловіком, вона відвідувала медичну школу, а потім розпочала акушерську та гінекологічну практику. Вона була дуже популярною серед пацієнток. Але згодом її маскування було викрите, вона була притягнута до суду за порушення закону. Агнодіка могла бути засудженою до смерті, але жінки Афін висловили свій рішучий протест. В результаті не тільки було виправдано Агнодіку, але і закон було змінено, жінки знов могли займатися медичною практикою.
    Історикам не багато відомо про жінок-лікарів Стародавнього Риму до початку християнської ери. Найвідомішою цілителькою раннього Риму була жінка на ім'я Фабіола, яка жила у четвертому столітті. Вона народилася в заможній римській родині, але у двадцять років вона прийняла християнство і стала послідовницею Св. Ієроніма. Фабіола присвятила своє життя турботі про хворих і знедолених. Їй та її подрузі Паулі приписують заснування першої громадської лікарні в Європі.
 

Після падіння Римської імперії в Європі почалися Темні століття. Протягом цього часу медична наука та практика ледь жевріла у чоловічих та жіночих монастирях. Відома німецька композиторка, провидиця, натуралістка, письменниця Хільдегарда Бінгенська з дитинства жила у монастирі. Вона народилася в 1098 році і прожила понад вісімдесят років. Вона була відома всій Європі своїми творами та надприродними здібностями.
Нестримний потяг людства до науки та мистецтва поклав край добі Темних століть, в Європі один за одним почали засновуватися університети. Університет в місті Салерно, що в Італії, був alma mater для найвідомішої лікарки середньовіччя, Тротули. Вона була одружена з іншим відомим лікарем, їх сини теж присвятили себе медицині.
Тротула викладала на одному з факультетів університету, вона спеціалізувалася в галузі акушерства та гінекології. Підручник з цього предмету, який вона написала в одинадцятому столітті, був у вжитку студентів ще декілька століть.
 

Церковні доктрини середньовічної Європи дуже ускладнювали життя жінок-лікарів.
Більшість з них були акушерками, які лікували своїх пацієнток травами та зіллями. Зважаючи на їх специфічні знання, цих жінок часто підозрювали у стосунках з дияволом. Історики вважають, що більшість жінок Середньовіччя, які займалися медициною, були страчені. Зазвичай їх оголошували відьмами та спалювали живцем.
Епоха Ренесансу, що почалася у шістнадцятому столітті, дала початок сучасній науці. Вже на початку 1700-х років медицина стала поважною справою, чоловіки почали займатися акушерством. Спочатку жінки-акушерки та жінки-пацієнтки заперечували проти самої ідеї «чоловік – жіночий лікар». Але вже на початку 1800-х років асистування при пологах було визнано лікарською справою, а лікарями у той час були тільки чоловіки.
Оскільки суспільство почало вважати жінку надто витонченим та не дуже розумним створінням, різко скоротилися можливості для жінок у тих сферах, де вони могли б себе проявити. Існувала загальна думка, що будь-яка освіта зашкодить жінці, а про навчання медицині не могло бути і мови. Тільки у середині дев'ятнадцятого століття, з початком жіночого руху за свої права, жінки знов повернулися у царину медицини.
 

Інформація з книги автора Stille D.R. "Extraordinary Women of Medicine' - Children's Press, Denbury, Connecticut надана лише з освітньою метою .

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід