Антонія Коельо Новелло

Антонія Коельо Новелло
Перша в США жінка- -голова Офіцерського корпусу служби охорони здоров’я США

(1944-…)

Природжена хвороба змарнувала дитинство Антонії Новельо. Вона народилася з патологією товстої кишки і кожного літа мала знаходитись у лікарні упродовж двох тижнів. Тільки у віці 18 років їй зробили операцію, що виправила її природжений дефект. Але бажання допомагати тим, хто страждав, так само як вона та приклад її лікарів надихнули на рішення стати доктором. Вона стала дитячим лікарем, урядовим радником з питань охорони здоров'я, зрештою, першою жінкою - головою Офіцерського корпусу служби охорони здоров’я США латиноамериканського походження.
Антонія Коельо Новельо народилася 23 серпня 1944 року у Фахардо, Пуерто-Ріко. Антонія та її брат були ще дітьми, коли їх батьки розлучилися. Її мати, шкільна вчителька, а пізніше директор середньої школи, мала одна виховувати дітей. Мати добре розуміла, що шлях до успіху у житті починається з гарної освіти, тому наполягала, щоб діти добре вчилися у школі.
У той час Антонія, яка страждала від своєї хвороби, вже потай мріяла стати дитячим лікарем. «Я нікому не казала, що мала таке бажання. Це було надто важливо для мене», пізніше розповідала вона.

Все ж таки це важливе бажання здійснилося, бо мати дуже підтримувала її. Антонія пройшла підготовчий курс в університеті у Ріо-Пієдрас (Пуерто-Ріко). Вона отримала бакалаврський ступінь у 1965 році, вступила до медичної школи у місті Сан-Хуан і отримала там ступінь доктора медицини у 1970 році. Того ж року вона одружилася з доктором Джо Новельо, хірургом, який служив у морській авіації США. Вони оселилися у місті Енн-Арбор(Мічиган), де її чоловік працював дитячим психіатром. Антонія закінчила інтернатуру та почала резидентуру у педіатричному відділенні медичного центру Мічиганського Університету, тобто мала працювати там впродовж декількох років.
Жінка-доктор, що працює у лікарні, не була звичним явищем на початку 1970-х років. Але її розум, доброта та професіоналізм допомагали подолати будь-які складні ситуації. У 1971 році вона стала першою жінкою, яку було названо Інтерном Року педіатричного факультету Мічиганського Університету.
Потім вдруге події власного життя спричинилися до професійного вибору. Улюблена тітонька Антонії померла від ниркової недостатності у віці 32 років. Доктор Новельо зацікавилася хворобами нирок. Вона пообіцяла собі, що більше ніхто з її родини не стане жертвою недосконалостей системи охорони здоров'я. Своєю спеціалізацією вона обрала дитячі ниркові хвороби. По завершенні практики у Мічиганському та Джорджтаунському університетах вона почала працювати у лікарні Джорджтаунського університету у Вашингтоні (округ Колумбія). Через рік вона почала приватну практику у Спрінгфілді (Вірджинія).
У 1978 році доктор Новельо вирішила припинити приватну практику. Вона бачила стільки випадків, де вона, як приватний лікар, була безсилою допомогти. Коли її «важкі» пацієнти зверталися до державних лікарень, вони мали багато часу чекати своєї черги, а кількість помилок та недоліків у діяльності лікарень та їх правил вражали її. На посаді державного службовця вона збиралася докласти зусиль, аби покращити ситуацію.
Оскільки її чоловік був військово-морським доктором, вона зробила спробу теж вступити до військового флоту лікарем. Але на співбесіді капітан судна одразу ж поклав край її сподіванням, запитавши: «Хіба Ви не чули? Нам потрібні гарні спеціалісти-чоловіки». Доктор Новельо повернулася до роботи у Державній Службі Охорони Здоров’я і стала куратором проекту створення штучної нирки у Національному Інституті Діабету та Захворювань Травлення та Нирок.

Доктор Новельо зробила дуже багато у сфері державної охорони здоров’я. У 1982 році вона отримала магістерський ступінь від Університету Джонса Хопкінса. З того часу її урядова кар’єра швидко пішла вгору. У  1982 та 1983 роках вона була стипендіатом Конгресу при Комітеті Праці та Трудових Ресурсів. Вона мала великий вплив на складання законопроекту Акту про Постачання та Трансплантацію Органів 1984 року. У 1986 році вона стала заступником директора Національного Інституту Здоров’я Дитини та Еволюції. На цій посаді особливу увагу вона приділяла дітям, що мають СНІД. У 1989 році президент Джордж Буш запропонував її на посаду голови Офіцерського корпусу служби охорони здоров’я США у чині, рівному до віце-адміралу Військово-Морських Сил США. Конгрес підтвердив її призначення у 1990 році. Вона склала присягу 9 березня 1990 року разом з іншою «першою», Сандрою Дей О’Коннор, першою жінкою-членом Верховного Суду США.
На посаді голови Офіцерського корпусу служби охорони здоров’я доктор Новельо приділяла особливу увагу питанням здоров’я жінок та дітей, зокрема,підлітковому алкоголізму та курінню, вакцинації дітей, проблемам СНІДу. У 1992 році результатом її намагань було припинення реклами цигарок  Camel за участі персонажа Джо Кэмэла. Ці рекламні ролики були спрямовані на молоду аудиторію. Доктор Новельо також виступала проти реклами алкогольних напоїв, яка містила хибну інформацію.

Після інаугурації президента Білла Клінтона у 1993 році доктор Новельо залишила посаду голови Офіцерського корпусу служби охорони здоров’я. Вона зайнялася охороною здоров’я на світовому рівні і стала спеціальним представником виконавчого директора сектору здоров’я та  харчування у UNICEF. На цій посаді вона продовжила опікуватися питаннями здоров’я дітей та жінок та бути вражаючим зразком для латиноамериканців та жінок. Доктор Новельо зараз є запрошуваним викладачем на Факультеті Гігієни та Громадського Здоров’я Університету Джонса Хопкінса.