Джейн К. Райт

Джейн К. Райт
1919 – 2013
Дослідниця в області лікування раку

Мало ще який діагноз справляє таке ж враження на старих та молодих, як діагноз «рак». Ця хвороба відома с античних часів. Археологам відомо, що у 1600-х роках до нашої ери давньоєгипетські лікарі мали справу із злоякісними пухлинами, але давні єгиптяни не знали якого походження були ті пухлини. У 1700-х роках лікарі вважали, що рак виникає у результаті певного типу запалення. У 1800-х роках науковці відкрили існування клітини. Вони з’ясували, що біологічна клітина є основою кожного організму, що клітини діляться, утворюючи нові клітини, які заміняють собою ті, що вже загинули.  Наприкінці 1800-х років стало зрозуміло, що рак є нестриманим, неконтрольованим процесом росту клітин.
Ефективне лікування було ще на відстані багатьох років. З античних часів до 1930 – 1940-х років лікарі могли запропонувати лише хірургічне видалення ракових пухлин. У 1930 – 1940-х роках були створені потужні ліки, здатні вбивати ракові клітини. Цей вид лікування, що називається хіміотерапія, вже був винайдений і розвивався, коли доктор Джейн К. Райт почала свою кар’єру. Свою професійну діяльність вона присвятила створенню ліків, які можуть руйнувати ракові клітини.
Джейн Райт народилася у Нью-Йорку 30 листопада 1919 року у родині видатних лікарів афро-американського походження. Її батько, Льюіс Томпкінс Райт, був відомим хірургом та дослідником. Він заснував Фонд Дослідження Раку у Гарлемській Лікарні. Він був одним з перших афро-американців, які закінчили Медичний Факультет Гарвардського Університету. Батько Льюіса Райта, дідусь Джейн, був одним з перших випускників Медичного Коледжу Мехаррі у Нешвіллі (Теннессі). Інший дідусь, Уільям Пенн, був першим афро-американцем, який отримав ступінь доктора медицини від Медичного Факультету Єльського університету.
Не дивлячись на такі багаті медичні традиції, родина не примушувала Джейн обирати саме цю професію. Вона відвідувала початкову та середню школу у Нью-Йорку та була завжди найкращою ученицею. У 1938 році вона виграла стипендію на чотири роки навчання у Коледжі Сміт. Вона любила плавання, у коледжі вона встановила декілька рекордів. Вона дуже любила мистецтво і деякий час хотіла стати художником, але врешті-решт обрала медицину.
Після закінчення Коледжу Сміт у 1942 році вона була нагороджена стипендією на навчання у Медичному Коледжі Нью-Йорку. Там вона теж була блискучою студенткою, стала віце-президентом свого класу та президентом почесної спілки. Після отримання ступеню доктора медицини у 1945 році вона пройшла інтернатуру та резидентуру .
У цей час вона зустріла Девіда Д. Джонса-молодшого, який тільки-но закінчив Гарвардську Правничу Школу. Вони одружилися у 1947 році, у них народилися дві доньки.
По закінченні професійної підготовки почалася кар’єра доктора Райт. Половину 1949 року вона працювала шкільним лікарем та лікарем за викликом у Гарлемській Лікарні. Скоро вона зрозуміла, що їй необхідно зайнятися засобами лікування раку і пішла працювати у Фонд Дослідження Раку у Гарлемській Лікарні, який належав її батькові.
Там Джейн знайшла своє покликання. Вона почала вивчати як різні потужні препарати та їх сполучення впливають на різні види пухлин. Головною вимогою до всіх протиракових препаратів була властивість вбивати всі клітини з особливими типами характеристик. Наприклад, деякі протиракові препарати знищують клітини, які діляться дуже швидко, що характерно для всіх ракових клітин. Деякі здорові клітини теж діляться дуже швидко, у такому випадку ці препарати матимуть небажані побічні ефекти (нудота, втрата волосся), тому що клітини волосся та внутрішньої оболонки шлунково-кишкового тракту також діляться дуже швидко.
Доктор Райт досліджувала вплив протиракових препаратів на багато різновидів раку, серед них: лейкемія, рак грудних залоз, меланома, рак голови, рак шиї. Її праця допомогла встановити, що поєднання декількох препаратів є найбільш ефективною формою хіміотерапії.
У 1952 році помер батько Джейн і вона стала директором Фонду Дослідження Раку. Її професійна репутація зростала. У 1955 році вона керувала дослідженнями протиракової хіміотерапії та була інструктором з хірургічних досліджень у Медичному Центрі Нью-Йоркського Університету. Пізніше вона стала адъюнкт-професором. У 1967 році її було призначено деканом та адъюнкт-професором з хірургії Нью-Йоркського Медичного Коледжу, де вона започаткувала курс з вивчення раку, серцевих хвороб та паралічу. Протягом того ж часу вона працювала у декількох провідних лікарнях Нью-Йорку.
Доктор Райт була також радником уряду США. У 1964-1965 роках вона була у складі Президентської Комісії з питань серцевих хвороб, раку та паралічу. У 1966-1970 роках вона була у складі Національної Консультативної Ради з питань раку. Вона працювала в опікунській раді Коледжу Сміт, у Нью-Йоркському Бюро Американської Протиракової Спілки, у редакційній колегії Журналу Національної Медичної Асоціації та була віце-президентом Африканської Дослідницької Фундації.
За свій внесок у розвиток медицини доктор Райт отримала багато нагород та почесних звань, включаючи почесні наукові ступіні від Жіночого Медичного Коледжу Пенсільванії та Університету Денісона. У 1987 році доктор Райт стала заслуженим професором у відставці та вже мала вільний час для інших занять. Плавання під вітрилами та акварельний живопис були її найбільшими захопленнями.