Нічого не перебільшувати – головне правило Віктора Гюго

«Мені до вподоби бути відомим – це щастя; але я хочу бути корисним – це обов'язок»
Віктор Гюго

Розважлива людина із активною життєвою позицією обов’язково знайде своє місце у суспільстві, у будь-якій країні, у будь-який історичний період – цього навчились учні 10 класу спеціалізованої школи № 12, відвідавши Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку ім. Олеся Гончара та дослідивши життєвий та творчий шлях відомого французького поета, письменника, драматурга та політичного діяча Віктора Гюго.

Ще у 14 років Гюго сказав: «Хочу бути Шатобріаном або ніким» і впевнено йшов до своєї мети. У 1819 році молодий поет (на той час йому було 17) отримав Золоту лілію, нагороду Французької Академії у поетичному конкурсі з нагоди відновлення статуї Генріха IV у Парижі. Завдяки цій нагороді він, між іншим, був позбавлений військової служби. Цікава деталь: інший відомий французький письменник та поет Ламартін також брав участь у конкурсі, але програв Віктору Гюго. До речі, цю відзнаку присуджували лише двічі – у 1776 та 1819 роках!

Такі приклади не можуть не надихати, так само як прослухані учнями арії з сучасної опери «Собор Паризької Богоматері», поставленої за романом Віктора Гюго, і як вірші поета, що яскраво передають емоції митця. Вікторина під час заходу виконувала два завдання – допомагала учням узагальнити почуте, а нам показала, що діти справді уважно слухали розповідь співробітниці відділу.